Запрошуємо до участі у програмі «Навчання людей третього віку – школа активного довголіття»

   Запрошуємо людей старшого віку взяти участь у проекті «Школа мультиплікаторів «Активне покоління». 

   Якщо Ви вважаєте, що справжнє життя лише розпочинається, бажаєте зробити крок до змін, маєте гарні ідеї, хочете гарно і з користю провести час, то наша програма створена саме для Вас!

Оголошено конкурс «Пам'ять єднає покоління»

     Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України запрошує студентів та школярів області взяти участь у конкурсі творчих робіт «Пам'ять єднає покоління». 

   Конкурс проводиться Полтавською обласною організацією Національної спілки письменників України за підтримки  Департаменту інформації та комунікації з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації в рамках проекту «Пам'ять єднає покоління: усна історія Полтавщини».

Як записати свідчення очевидців історичних подій?

      Усна історія (або свідчення) – це особисті історії життя людей, розказані ними самими. Інтерв'ю є методом дослідження в багатьох областях людського знання, зокрема, в історичній науці. Усна історія заснована на інтерв'ю. Це один з найважливіших методів роботи істориків починаючи з Геродота і Фукідіда, який використовується й сьогодні.

      Усна історія як збір свідчень очевидців є основою для подальших висновків. Народна пам'ять може говорити не тільки про події, які відбулися в минулому, але й зберігає особисте ставлення до них, пояснення соціальних взаємовідносин і цінностей свого часу. Усна історія це прекрасна можливість відкрити стосунки, позиції й мотивації людської поведінки.

      Не лише визнані та відомі люди мають про що розповісти. Історії життя це місточок між поколіннями, культурами, мовами і країнами, а також можливість показати важливість та унікальність кожної людини, зрозуміти й розділити цінності попередніх поколінь, в тому числі наших батьків, членів сім'ї, бабусі й дідуся, сусідів, всіх, хто живе поблизу. Ще однією перевагою є те, що свідчення є унікальними джерелами з історії повсякденного життя, вони зберігають соціальну атмосферу, мікроісторію. Дають можливість впівставити офіційну історію та її проломлення в життях звичайних людей та їх поглядах.

Женщины на войне: правда, о которой не принято говорить...

      «Доченька, я тебе собрала узелок. Уходи... Уходи... У тебя еще две младших сестры растут. Кто их замуж возьмет? Все знают, что ты четыре года была на фронте, с мужчинами...». Правда про женщин на войне, о которой не писали в газетах…

      Ко Дню Победы блогер radulova опубликовала воспоминания женщин-ветеранов из  книги Светланы Алексиевич.

      "Ехали много суток... Вышли с девочками на какой-то станции с ведром, чтобы воды набрать. Оглянулись и ахнули: один за одним шли составы, и там одни девушки. Поют. Машут нам - кто косынками, кто пилотками. Стало понятно: мужиков не хватает, полегли они, в земле. Или в плену. Теперь мы вместо них... Мама написала мне молитву. Я положила ее в медальон. Может, и помогло - я вернулась домой. Я перед боем медальон целовала..."

Читати далі - Женщины на войне: правда, о которой не принято говорить...

«Пам'ять єднає покоління: усна історія Полтавщини»

Дівчата остарбайтери (м. Грац, 1943)

      У вересні 2013 р. на Полтавщині обласною організацією Національної спілки письменників України розпочинається реалізація проекту «Пам'ять єднає покоління: усна історія Полтавщини» за підтримки Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації. 

"Усна історія": методичні поради

Колективне фото дівчат, вивезених на примусові роботи з с. Прогрес Кобеляцького району
(м. Менден, 19.09.1943)

     Друга світова війна нанесла, окрім економічних збитків, глибоку психологічну травму не одному поколінню людей. Адже люди, що пережили війну, передають цю травму у спадок. Діти, онуки, правнуки людей, що постраждали від соціальних потрясінь ХХ століття, несуть в собі біль минулих поколінь, навіть, якщо нічого не знають про них. Багато негативних процесів в сучасному суспільстві пов’язано само з небажанням визнати та усвідомити жахливий історичний досвід.

      Замовчування подій минулого спричиняє розрив між поколіннями, що наносить шкоду та ставить під загрозу взаємини між батьками та дітьми. Відчуження в середині сім’ї спричиняє недовіру до інших людей та веде до індивідуалізації суспільства. Крім того, витиснення епізодів історії веде до колективної амнезії, що спричиняє повну апатію.

      Для того, щоб травма минулого перестала викривляти сучасність необхідно зробити "роботу горя", як говорять психологи. Це означає, що важливо визнати те, що жахливий досвід мав місце та прийняти його, як частину свого життя та як частину життя сім’ї, обговорити та осмислити. "Робота горя" має бути проведена на всіх рівнях: у свідомості кожної людини, сім’ї, суспільстві.

Бабусине намисто

Гринь Ганна Миколаївна
(1940 р.)

       Скільки часу потрібно для того, щоб осягнути цінність деяких речей? Місяць, рік, а може, покоління? Ось і в мене в руках лежить безцінна річ – тоненьке, скляне намисто. А справжня його ціна - розповідь, довжиною у півстоліття. Адже перш, ніж потрапити до мене, ці намистини здійснили подорож половиною Європи…

        Кажуть, коли у село прибігли перелякані дівчата-школярки, які навчалися у місті, і повідомили, що німці вже у Лубнах, сусіди підняли їх на сміх. Мовляв, жодного пострілу не чули, у сільраді тільки зранку казали – німці далеко, а вони  - в  Лубнах. Не може такого бути.

        Та виявилося, може. У село фашисти нагодилися за кілька днів. На мотоциклах з колясками, автоматами, блискучими котелками і «новим порядком». Найретельніше шукали комуністів – їх розстрілювали в першу чергу, без суду і слідства. Очевидці, стверджують, що тим, хто вчасно не втік із села, односельці пригадали 33-й рік та відбирання останніх запасів харчів…

Біографічний тренінг «Історія пишеться людьми»

Бондаренко Н.Ф.
(с. Золотарівка, Кобеляцький район)
22.04.1941 р.

       Маєте задум твору, в основі якого історичні події? Як зробити сюжет реалістичним й переконливим, поєднавши правду і вигадку? Або ж, навпаки, надати художності спогадам власним чи записаним. 

        Під час тренінгу Ви навчитеся працювати з документальними джерелами як з матеріалом для власного художнього твору, сформуєте навички проведення інтерв’ю зі свідками історичних подій та вміння обробляти зібрані матеріали.

        Також зможете скласти алгоритм реалізації творчого задуму з використанням документальних джерел.

Карюк Євдокія Захарівна: спогади, обпалені війною...

       Спогади Карюк Євдокії Семенівни записані під час реалізації проекту “Жити і пам’ятати. Осмислення жіночого досвіду у воєнний час”, який здійснювався упродовж 2011 року на Полтавщині спільними силами Полтавського обласного осередку Ліги соціальних працівників України, Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України  та Музею історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху за підтримки Міжнародної громадської організації "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність".

Остарбайтери. Невідомі сторінки

Хроніка Великої Вітчизняної війни. Діти. Освенцим