Марія Урста «Про те, що залишається…(Архів нестаріючих гасел)»

Կարգախոսները…
(з вірмен. - «Гасла»)
   Світ чомусь  завжди здавався мені холодним і передбачуваним. Через цей факт ніколи не зникала можливість відчути щось раптове, таємниче та надзвичайне.
   Не те щоб я коли-небудь любив розмірковувати про пережите, але іноді складалося враження, що весь пройдений мною тернистий шлях – дуже дивний контраст: як є контраст між чорним і білим, світлом і темрявою, так і моє життя було сповнене саме ним.
  Я народився на південно-східній стороні цього світу, у Закавказькому регіоні –  Нагірному Карабасі. Життя як найнепередбачуваніша річ багато чого в мені змінило, у тому числі й моє подальше місце проживання.
   Ще немовлям воно дало мені відчути гіркуватий присмак ворожнечі. Ви, мабуть,не уявляли, як важко покидати свою Батьківщину просто через те, що там тебе не вважають «своїм»; як важко на власні очі бачити смерть рідних людей?

Ольга Петлюх "Остарбайтери Третього Рейху – історія двох свідків"

Вивчаючи історію в школі, неодноразово зустрічаєшся з терміном «історична особа», «історична постать» - поняттям, що зазвичай відображає зв'язок діяльності певної людини з великими історичними подіями, на хід яких вона накладає свій індивідуальний відбиток. Відоме нам і поняття «видатна особа», що характеризує діяльність людини, яка стала уособленням  докорінних прогресивних змін в історії.  Вивчаючи тему «Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років», я замислилась над тим, скільки історичних постатей пов’язано з цією подією – сто, тисяча, мільйон..? Адже історичною особистістю можна заслужено назвати кожного, кому довелося пережити цю страшну війну, хто віддав життя заради свободи свого народу, своєї батьківщини – як військових, які пройшли крізь смертельне полум’я війни, так і мирних жителів, які винесли на свої плечах нелегкий тягар німецької окупації чи поневіряння  в Німеччині на примусових роботах, або тих нещасних, хто опинився в таборах смерті. 

Аліса Гаврильченко: "У СЕРЦІ ТРИВОЖНИЙ СТУКІТ"

У СЕРЦІ ТРИВОЖНИЙ СТУКІТ

            Світлій пам’яті двох прадідів, які зникли безвісти

Я вийшла тебе стрічати
У зоряній сукні ночі,
І заздрило небо чорне,
І літо, мабуть, із ним,
Як заздрять красі дівчата.
І хтось нам таки наврочив
Таємну любов у горні
Страшного вогню війни.

Чекала на тебе, руки
Ламала собі, і Бога
Благала, аби прийшов ти,
Живим і здоровим був.
У серці тривожний стукіт
Ховала від слуху злого.
Стояла у сукні з шовку,
Хвилинам вела лічбу.

Освіта як метод активізації й мотивації літніх людей для активної участі у житті суспільства

Круглий стіл на тему "Освіта як метод активізації й мотивації літніх людей для активної участі у житті суспільства", який відбудеться в рамках проекту "Школа мультиплікаторів: активне покоління".
Організатор: Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України за підтримки dvv international в Україні.

Наша жива історія

   17 жовтня в Лубнах відбувся цікавий та непересічний семінар для творчої, талановитої молоді загальноосвітньої школи №1 в рамках проекту «Пам’ять єднає покоління: усна історія Полтавщини», який реалізовується Полтавською обласною організацією Національної спілки письменників України за підтримки  Департаменту інформації та комунікації з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації.

   Захід цікаво та змістовно провели голова Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України, письменниця Олена Гаран та член НСПУ Наталія Трикаш. Полтавські гості, використовуючи сучасні мультимедійні засоби, ознайомили присутніх із особливостями проведення інтерв’ю, методикою написання публіцистичного нарису і статті та чим вони, власне, різняться від добре відомого учням шкільного твору. 

«Гори, життя – єдина мить. Для смерті – вічність ціла…»

   Кажуть, випадкових зустрічей не буває. Бувають миттєвості і миті, які не можливо забути чи проміняти на інші. Ось і мені випала несподівана мить – поспілкуватися із живою легендою  – Діаною Петриненко.
   Розмова виникла спонтанно. Вона, разом із плеядою відомих українських артистів, нагодилася на Лубенщину в рамках літературно-мистецької акції, приуроченої до 200-річчя від Дня народження Т.Шевченка саджати вербу і калину. І ось, у перерві між виступами у Калайдинцівській школі Лубенського району (саме тут, сніжного 43-го року відбувся її перший «сольний виступ»), за чашкою чаю Діана Гнатівна вирішила поділитися зі мною своїм військовим минулим. Вона була втомлена і печальна, із якоюсь далекою іскринкою в погляді. Я навіть не сміла переривати її чи задавати якісь питання. А просто записувала й записувала на тому, що потрапило під руку…  

Третій вік – неодмінно з книжкою | Високий Замок - онлайн

Третій вік – неодмінно з книжкою | Високий Замок - онлайн